Будинки, що руйнуються, в Україні – спадщина, про який не прийнято говорити вголос
Говорить інженер-конструктор однієї з дніпровських архітектурно-будівельних фірм Сергій Лаврентьєв.
Джерело: https://censor.net.ua/n3152603
Житловий фонд України – бомба сповільненої дії. Будівлі радянських часів давно відслужили термін експлуатації і можуть впасти в будь-який момент. Фахівці нагадують про проблему останні пару десятиліть. Але чи можуть самі міста якось впоратися з ситуацією на своєму рівні? Днями в Дніпрі під загрозою обвалення опинилося гуртожиток НТУ “Дніпровська політехніка“.
Будівля ще 50-х років стоїть на стрічковому, а не капітальному фундаменті. Як і в багатьох радянських будівлях, тут не була продумана система відведення води. Це – спільна риса більшості об’єктів радянського будівництва. За словами інженера-конструктора однієї з дніпровських архітектурно-будівельних фірм Сергія Лаврентьєва, в ті часи водовідводи не проектували лише з однієї причини – ніхто не розраховував, що наспіх зведені будівлі будуть служити так довго. Гуртожиток НТУ розташоване в нагірній частині Дніпра. Як і в деяких інших районах міста, тут існує проблема так званих ґрунтових порожнин. Це явище обумовлено особливостями ґрунту, коли порожнини можуть утворюватися як природним шляхом, так і через зношування інженерних підземних мереж. Зараз нових рухів стін гуртожитку не зафіксовано. У випадку з цією будівлею непоправних наслідків вдалося уникнути завдяки швидкій реакції рятувальників та міських служб. Студентів вчасно відселили, а саму будівлю відключили від газових і електромереж. Сергій Лаврентьєв переконаний: Дніпро, по суті, міг опинитися в ситуації 1997 року, коли під землю пішли багатоповерхівка, школа і дитячий садок. Після більш, ніж 20 років в місті нарешті взялися за проблему критичної інфраструктури. Але привести в порядок величезний мегаполіс самостійно міська влада не може – на це не вистачить ніякого бюджету. Тому, як і інші українські міста, Дніпро чекає фінансової підтримки держави.
ПОВІЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ І ПАРАЛІЧ ОСББ
Поява в Україні системи об’єднань співвласників багатоквартирних будинків здатна налагодити життя людей, що проживають у нових забудовах. При цьому в хрущовках або старіших будинках ОСББ по факту не в змозі вирішувати проблеми, що накопичилися: старі ліфти й інженерні мережі, необхідність повної термомодернізації тощо. В цьому випадку глави об’єднань “паралізовані” і матеріально, і юридично. Тому партнерства міської влади і жителів багатоквартирних будинків часто реалізуються тільки на папері. За словами інженера-конструктора Сергія Лаврентьєва, для запуску процесу оновлення житлового фонду країні потрібні реальні джерела фінансування. В першу чергу це – державний бюджет і програми співфінансування власників житла. До того ж необхідний прозорий контроль, забезпечити який можна лише на загальнодержавному рівні. Нові будинки в Україні з’являються в основному від приватних забудовників. При цьому хрущовки або так зване типове житло можна або зносити, або повномасштабно реконструювати. Однак, незважаючи на світовий досвід, реновація – це не тільки дороге, але й важкодоступне задоволення. Основна проблема полягає у відсутності стратегії – яке житло можна модернізувати, а які будинки повинні йти під знесення.
ПОЧАТОК КАТАСТРОФИ
Про проблему старого житлового фонду знають у всіх українських містах. Але каталізатором до більш масштабних дій часто стають трагедії. Так, цього літа в Дрогобичі (Львівська область) обвалився під’їзд чотириповерхового будинку. Тоді загинуло вісім осіб. У 2008-му аварійний будинок обвалився в Одесі, майже всіх мешканців встигли евакуювати. З кожним днем застаріле житло покривається все глибшими тріщинами. Навіть якщо встигають залатати, в будинках не витримують комунікації, звідси вибухи газу і пориви водопроводів.
“ВТОМЛЕНІ МОСТИ“ – ЗАГРОЗА НЕ ТІЛЬКИ КАР’ЄРІ ЧИНОВНИКІВ
При цьому критична інфраструктура – це не тільки будинки, а й мости, естакади, шляхопроводи, всі міські мережі, особливо підземні комунікації. В Україні за останні кілька місяців стався справжній мостопад: переправи обвалились у Харкові та Одесі. При цьому в Дніпрі один з головних мостів – Центральний – місто капітально відремонтувало власними силами. “В Україні майже 80% житлового фонду застаріло. Системних ремонтів критичної інфраструктури не проводили з моменту зведення будинків (а це понад півстоліття). Зараз на модернізацію інфраструктури всієї країни необхідно не менше трильйона гривень. Але ми бачимо, як Дніпро взявся за таку масштабну роботу. Ситуацію з нагірним мікрорайоном в мерії Дніпра знають і вивчають уже не перший рік. Найближчим часом експерти мають намір перевірити нинішню ситуацію з небезпечними порожнинами. Зрозуміло, надолужити все враз не вийде”, – підсумував Сергій Лаврентьєв.
Джерело: https://censor.net.ua/n3152603
Теги: забудова, інфраструктура, ОСББ